2 жовтня відбулося, мабуть, найбажаніше і найулюбленіше свято усіх вчителів – день працівника освіти. Ми, учні, також чекали і дуже довго готувалися до цього свята, оскільки саме в цей день самі мали вести уроки у молодших класах. Я думаю, що цей день був не маленьким досвідом, особливо для тих, хто хоче пов’язати своє життя із професією вчителя.
Коли на перерві ми з однокласниками зайшли до того класу, в якому мали вести урок, нам здалося, що з цим завданням ми точно не впораємося, але коли пролунав дзвоник, ми якось одразу знайшли спільну мову з дітьми і урок пройшов на диво успішно. Особисто мені, здалося, що ми в якійсь мірі, навіть, подорослішали на ці 45 хвилин, відчули відповідальність за те, як ми викладаємо новий матеріал, і як діти сприймуть його з вуст новоспечених «вчителів».
Проводячи урок, нам захотілося подякувати нашим золотим вчителям, за їх безцінний труд, за їх безкраю і добру душу, яку вони вкладають в нас кожного дня і прагнуть, щоб з нас вийшла справжня Людина…
© Карина Черненко
|
